Народний депутат України Анатолій Урбанський пояснив суть законопроєкту № 6472 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо усунення дискримінаційних обмежень у здійсненні місцевих запозичень та наданні місцевих гарантій сільськими і селищними територіальними громадами», а також розповів на які наслідки очікує в разі його прийняття.
– Анатолій Ігорович, ви разом з колегами із партії «ЗА МАЙБУТНЄ» Іриною Констанкевич та Сергієм Мінько виступили співавтором цього законопроєкту. Розкажіть, будь ласка, про його суть та причини, які спонукали вас його розробити. Чи відповідає він логіці реформи децентралізації?
Якщо подивитись на цілі і завдання нашого законопроєкту, то він абсолютно точно відповідає меті і завданням реформи децентралізації. Однак особисто для мене це в більшій мірі питання відновлення справедливості.
Згідно Бюджетного кодексу, міські ради можуть здійснювати місцеві запозичення та надавати місцеві гарантії. Ці інструменти надзвичайно корисні для громад, особливо якщо планується вирішити якусь глобальну і наболілу проблему. Однак для сільських та селищних рад такої можливості не передбачено, а отже, не зважаючи на те, що згідно Конституції та чинного законодавства, вони мають однаковий обсяг прав з міськими радами, скористатись цими інструментами вони не можуть.
Саме з цією несправедливістю й дискрімінацією ми з колегами й пропонуємо покінчити, дозволивши сільським та селищним громадам використовувати ці інструменти й здійснювати ефективне управління на своїй території.
Чи можна вважати цей законопроєкт кроком, спрямованим на досягнення одного з ключових завдань вашої партії «ЗА МАЙБУТНЄ» — утвердження фінансового суверенітету громад?
– Так, безумовно. Наша партія з самого початку приділяла багато уваги місцевому самоврядуванню та тим проблемам, з якими щодня доводиться стикатись звичайним людям.
Серед наших партійців багато спеціалістів, які працюють в сфері місцевого самоврядування, а тому ми намагаємось використовувати їхній експертний та практичний досвід для вироблення максимально ефективних управлінських рішень.
Ми абсолютно переконані, що громади, які є базовим і основним рівнем місцевого самоврядування, повинні мати реальну можливість вирішувати місцеві проблеми. Потрібно лише дати їм необхідні повноваження, відповідні ресурси і не заважати.
Жителі краще знають ситуацію в своїй громаді та бачать можливі шляхи вирішення проблеми, аніж якийсь чиновник з Києва. А тому набагато ефективніше, щоб проблема вирішувалась «на місці», а не передавалась кудись наверх. Це, власне, й є фінансовим суверенітетом громади – мати можливість самостійно вирішувати усі проблеми.
Важливо також зазначити, що на останніх місцевих виборах партія «ЗА МАЙБУТНЄ» отримала суттєву підтримку громадян та, як наслідок, представництво в місцевих радах. Це дозволяє побудувати міцну систему взаємодії, коли депутати на рівні громади визначають проблеми, які потребують першочергового вирішення. Ця інформація передається депутатам районної та обласної ради, які на свому рівні надають підтримку запланованим заходам. А далі лобіюванням цих змін на рівні відповідного комітета чи міністерства починають займатись депутати Верховної Ради України.
Ця формула давно довела свою ефективність, і спільними зусиллями ми вже змогли реалізувати багато проєктів, в які напочатку, чесно кажучи, мало хто вірив. Однак, на відміну від представників багатьох інших партій, ми не розкидуємось словами і звикли виконувати свої обіцянки. Думаю, що люди теж це бачать, і саме тому довіра до нашої партії зростає. Саме тому ми знаходимось в постійному контакті з нашими колегами з місцевих рад і продовжуємо спільно працювати над виконанням тих задач, які нам довірили наші виборці.
– На які потреби, на ваш погляд, сільські та селищні громади будуть залучати внутрішні та зовнішні кредитні ресурси?
Впевнений, що єдиної відповіді на це питання не існує, оскільки в кожній громаді ситуація різна, а, відповідно, різними будуть і пріорітети. Спільним буде лише те, що ці проєкти будуть дороговартісними і без наданих нашим законопроєктом інструментів реалізувати їх було б майже нереально.
Але якщо спробувати відповісти на ваше запитання, то мені здається, що найбільш поширеними практиками будуть заміна аварійних вонапірних і каналізаційних мереж, проекти в сфері поводження зі сміттям, а також інвестиційні проєкти, які можуть в короткостроковій перспективі призвести до серйозних змін в громаді, до економії ресурсів або ж отримання додаткового доходу для громади.
– Чи достатньою для громад буде виписана в проєкті норма граничного обсягу місцевого і гарантованого сільськими та селищними громадами боргів у 200% середньорічного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку? Чи вистачатиме їм кредитних ресурсів у рамках цієї норми?
В нас аналогічна норма виписана для міст, і вона особливих нарікань не викликає. Тож, думаю, що й у випадку сільських і селищних громад цих коштів буде цілком достатньо.
Крім того, ми говоримо, фактично, лише про деякі нові інструменти для сільських та селищних громад, однак потрібно пам’ятати, що існують й інші можливості для громад. Наприклад, співфінансування з інших бюджетів. Тому впевнений, що проблем з цим не виникатиме.
– Ваша партія в рамках проєкту «Громади ЗА МАЙБУТНЄ» допомагає громадам залучати гранти, зокрема, допомагаючи фахово підготувати грантові пропозиції. Чи можлива за потреби така ж консультаційна допомога сільським і селищним радам з питань внутрішніх та зовнішніх кредитів?
Ви поставили дуже правильне запитання. Дійсно, наш проєкт «Громади ЗА МАЙБУТНЄ» виявився дуже корисним і вдалим. Ми отримали немало схвальних відгуків і подяк від місцевих керівників та депутатів, оскільки далеко не всі розуміють і знають як працювати з грантовими грошима.
А робота з кредитними коштами ще складніша! Особливо, якщо ми говоримо про сільський та селищний рівень, де елементарно може не бути спеціаліста, який може все вірно розрахувати та надати свій висновок про те чи варто/не варто здійснювати місцеве запозичення.
Тому, звісно, було б чудово, якби держава надавала методично-консультативну допомогу сільським та селищним громадам. Однак, як свідчить практика, це якщо й можливо, то точно не в короткостроковій перспективі… Тому, скоріш-за-все, цими іструментами скористаються громади, де буде проявлятись ініціатива. Принаймні, в цьому році.
А надалі чи держава, чи професійні асоціації фахівців з місцевого самоврядування, чи експертні громадські організації, чи, знову ж, наша партія «ЗА МАЙБУТНЄ» візьмуть на себе функцію надання такої методично-консультативної допомоги.
Втім, сам факт того, що у сільських та селищних громад може з’явитись такий інструмент, як на мене, це вже буде великим позитивом. Тож, сподіваюсь, що колеги з сесійної зали все ж дослухаються до наших аргументів та підтримають запропоновані нами зміни до Бюджетного кодексу.
– Дякую за ваші відповіді.
Дякую за інтерес до нашого законопроєкту!
Нагадаємо, раніше Анатолій Урбанський виступив проти надання державної підтримки фільму, що популяризує гомосексуальні відносини і паплюжить християнські символи.