Майже за два місяці роботи «зернового коридору» з українських портів вийшли 235 суден з 5,4 млн тонн агропродукції, призначеної для країн Азії, Європи та Африки. Такі дані оприлюднило Міністерство інфраструктури України.
При цьому темпи експорту навіть перевершили прогнози експертів. Наприклад, тільки за стартовий етап дії «зернової угоди», в це період трохи більший за місяць, через три порти Одещини Україна експортувала 2,5 млн тонн аграрних вантажів, хоча прогнозували тільки у межах до 1 млн тонн.
Згідно прогнозу заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького , цього року аграрії зберуть близько 67 млн тонн зерна. Близько 20-22 млн тонн із загального обсягу залишать для внутрішнього споживання, а решту – це щонайменше 45 млн тонн – вивезуть за кордон.
Оцінюючи потенціал експорту через порти, пан Висоцький в інтерв’ю виданню Forbes зазначив, що «зерновий коридор» – це не повноцінний морський експорт. У такому обмеженому варіанті країна може сукупно експортувати 3–4 млн тонн на місяць. За попередніми оцінками, експорт морськими шляхами може давати Україні $1 млрд на місяць.
14 вересня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі в Одесі з очільниками МЗС Литви та Ірландії запевнив, що він із колегами робить все можливе, аби Одеський морський порт запрацював на повну силу, щоб розблокувати торговельні можливості України. Тож, матимемо надію, що так і станеться.
Але вже зараз можна впевнено сказати, що попри неможливість через війну отримати міжнародну ціну на зерно, все ж таки ціни поступово зростають. Закупівельні ціни на кукурудзу очікувано зростають на тлі активного експорту з портів Чорного моря та збільшення попиту з боку внутрішніх споживачів. Так, наприклад, вартість фуражної кукурудзи в портах Дунаю та Чорного моря протягом тижня виросла на 5-10 $/т до 188-215 $/т або 7400-8200 грн/т.
Загалом з початку роботи «зернового коридору» зростання ціни склало в середньому 10%. За прогнозами Мінагрополітики, вартість зерна може зрости ще на 10–15%, якщо триватиме тренд на здешевлення нафти і збільшення обсягів експорту.
Окрім цього, ще один фактор зростання ціни на зерно – це заяви президента РФ Володимира Путіна про те, що нібито українська сільськогосподарська продукція за «зернової ініціативою» поставляється не тим країнам, які її більш за все потребують. Це, на думку Путіна, порушує домовленості.
Звісно, ворогу в будь-якому разі не буде подобатися те, що йде на користь Україні та її бюджету. Цю думку поділяє і головний економіст ринку StoneX з сировинних товарів Арлан Судерман. Він вважає, що російський президент не зацікавлений у тому, аби Україна отримала прибутки з продажу зерна у той час, коли продажі з Росії сповільнюються на фоні рекордно високих врожаїв.
Нагадаємо, що Стамбульські зернові домовленності були досягнуті 22 липня поточного року шляхом підписання у столиці Туреччини двох документів із створення коридору для вивозу зерна з трьох українських портів: «Чорноморськ», «Одеса» та «Південний».
